Ти хочешь знать мойе життя?

Юрченко Олег
Ти хочешь знать моє життя?
Воно все тут,як на долоні.
І мабуть гіршого нема.
Прожив,неначе був в полоні.
Дивися,сонечко зійшло.
Та тільки світить не для всіх.
До віку счастя не було.
Он вітер дув,тепер затих.
Він побоявся,що я з ним
Вітання милій передам.
Не будь же,вітре,таким злим.
А що не жде,я знаю сам.
Усе пройшло і не вернеться.
Роки життя перевернули.
Погане мачухою зветься.
Мене ця доля не минула.
        ***
Я не забув про батьківщину.
Десь там ждала мене дівчина.
Тепер не жде. У неї там сімья.
Пів віку вже,як замужем вона.
А я сімью завів аж на Уралі.
Тут працював,кував добро із сталі,
Та от раптово серце опалило
Її імья!  Його ніщо не змило.
Та що тепер? Нічого не попишеш.
Зітхнеш лиш важко,все так і залишиш.
Та все ж я памьятаю батьківщину.
І те,що там ждала мене дівчина.
             *****

  2011 год