Боже правий, знов іду до тебе.
Не з докором, просто запитать:
Чом густая хмара застить небо,
Чом безкарно можна убивать?
Чому не відсохли тії руки,
Що майбутнє навпіл розсікли,
Що приносять біль, самотність, муки,
Чому правду знову розп'яли?
Чому хам стає багатим паном?
Що забув про чесність і добро.
Не шумлять жита широким ланом,
Чом сміттям всі душі замело?
Боже правий, як то в твоїх силах,
Не забудь знедолених – зігрій.
Дай їм сили, поверни надію.
Хто грішить, хай чує голос твій.
Бо нема вже сили з ними знатись,
Бачити їх хамство тут і там.
Хам не може паном називатись,
Долю хама мусить мати хам.
29.11.99.