Укра на

Анатолий Карпенко
Україна! Україна!
Небо, сонце і лани.
СімдесЯт щасливих років
Ти не бачила війни.
З відкіля взялась напасть ця,
Що на брата брат пішов?
Хто навів на нас прокляття?
Хто в цім выгоду знайшов?
Тут - фашистів прославляють,
Там - НКВС катів.
Що із вами сталось, браття,
Чи не стало в вас мізків? 
Мріє швидше хтось потрапить
В європейські батраки.
Інші думають: Росія
Залатає нам дірки.
Та невже ви всі осліпли?
Подивіться навкруги-
МВФ грошима сипле,
Щоб були ми всі раби.
Щоб в угоду Вашингтону
Воювали до кінця,
Аж до поки в нашім війську
Не зостанеться й стрільця.
Ну а ви, хто за Росію,
Думаєте, що праві?
Що віддавши Україну,
Жити будете в Москві?
Те, що Путін - добрий дядько
Попіклується про вас?
Ні! Ніхто не дасть нам щастя,
Схаменутися вже час!
Хто при владі? - Олігархи!
Що державу розтягли.
А народ в ярмо тарифне,
Як скотину запрягли.
І на все - одна відмазка:
Зараз головне - АТО!
І про європейськість казка...
Може ще повірить хто?   
Ні, ніхто для нас не стане
Наше щастя будувать.
Свій міністр, чи чужостранець -
На народ усім плювать.
Щоб дорватися до влади,
Використали людей.
A про "Гідності майдани"
То казки все для дітей.