В останнiм забiгу земнiм

Вера Павловна Хвостик
Зустрiв я тебе, моя зоре,
В останнiм забiгу земнiм.
Весь свiт осяйнийЮ неозорий
До нiг ти схелила менi.

Приспiв:

Найдивнiша у свiтi жiнка,
Я тебе до нестями кохаю.
Це не правда, що ти - половинка.
Ти - весь я.Я це знаю. Я знаю.
I ще бiльше кохаю, кохаю!

Я вдруге став юним i сильним,
Забулись образи й жалi.
I пiнились в келихах вина,
Й шалiли в серцях солов'ї.

Приспiв:

Найдивнiша у свiтi жiнка,
Я тебе до нестями кохаю.
Це не правда, що ти - половинка.
Ти - весь я.Я це знаю. Я знаю.
I ще бiльше кохаю, кохаю!

З тобою зазнав стiльки щастя,
Що iншим не стачить й життя.
Роки ж тiльки обрiй вже застять,
Мов птахи у вирiй летять.

Приспiв:

Найдивнiша у свiтi жiнка,
Я тебе до нестями кохаю.
Це не правда, що ти - половинка.
Ти - весь я.Я це знаю. Я знаю.
I ще бiльше кохаю, кохаю!

Останню мить нашу ми стiйко
Стрiчаєм пiд сяйвом небес.
Й весiльная нас диво-трiйка
У Вiчностi казку несе.

Приспiв:

Найдивнiша у свiтi жiнка,
Я тебе до нестями кохаю.
Це не правда, що ти - половинка.
Ти - весь я.Я це знаю. Я знаю.
I ще бiльше кохаю, кохаю!