Ой яке спекотне літо
Видалося нині,
Не дало колосся жито,
Не вродили дині.
Огірки, як закорлючки,
Картопля згоріла.
(А на небі ані тучки!)
Ще й жуки заїли.
Нема яблук, нема вишень,
Груша дулі тиче.
Бог неначе нас залишив –
Зверху й не мигиче.
Сяду я у тінь, під грушу,
Тихо так заплачу.
Я ж уклав сюди всю душу,
Продиху не бачив.
Телевізор не дивився,
Онучку не бачив,
У автобусі давився,
Як їхав на дачу.
За що ж мені таке лихо?
За що такі муки?!.. .
.. Ось і вечір, стало тихо,
Піду мити руки.
24.08.99.