Ти кульбаба щастя,
ніжне диво любові.
Дмухнеш і розлетяться
мрії твої і мрії.
Сміхом пушинок легенів,
раптом полетиш в хмари.
Я, їх зловити не встигну,
як їх зловиш тоді?
У це чарівне ранок,
Ти при лащилася до мене,
кучері свої розкидала ...
Віялом в солодкому сні.
Волосся пахнуть медом,
гірким настоєм трав.
А за закритими століттями
виру синього вдачу.
Що ж таке щастя?
Знаєш я знаю відповідь: -
"Щастя моє кульбаба,
дмухнеш і щастя немає! "
Я, затримайте дихання,
буду тихенько дихати ...
І прожену бажання,
міцніше тебе обійняти.
Спи моє ніжне диво,
буду твій сон стерегти.
Це напевно щастя,
щастя СВОЄ берегти ...