Чому, чому тебе забрали так?
Отак раптово и жорстоко.
І світ тепер, як та сорока -
Крикливе моно. На вустах:
"Чому, чому..." І риє прірву біль,
і пустота, немов ота гадюка,
Шмигне до серця. Гіркота розлуки
І сльози-пісні щирі по тобі.
А ти вже йдеш мабуть у небуття
І щось під ніс собі нове співаєш.
«Мала, не рюмсай, все Окей, ти ж знаєш!»
Смієшся в очі, спраглий до життя,
Відвертий, добрий, гострий і прямий.
Твій гумор сколихне й небесний спокій :)
Яким не був би світ оцей широким,
Таких як ти так мало між людьми!
02.02.15