не в тому річ, що зорі стихли
і неба плач втамовує земля.
безсонна ніч до себе кличе,
і обіймає все моє життя.
не втому річ, прохожі зайві,
що їм до того хто, кому, чому?
у них долоні закриті вірою,
а я тебе скрізь їхні сни зову.
не в тому річ, хто запізнився,
всі літаки повернуться назад.
дороги різні, в них затаїлась,
та мить, її нікому не відібрать.
не в тому річ, у кого небо сильне
у кого серце б'ється і живе.
чия рука шляхи освітить,
і хто тепер обійматиме тебе.
лищ в тому річ, що правду істини,
безвороття дарую все тобі.
лиш в тому річ, що ще сильніше
кохання ожило в мені.