Сколько талантливых авторов и гениальных произведений удалено благодаря путлеровскому фанатизму власти...Сколько пугливых глазенок жадно вчитывается в строки, в поисках пропаганды анти царского режима...Ведь творя строки о любви сможешь угодить под чью-то параноидальную манию **шить дело**...И тогда из простого философа и безнадежного романтика превращаешься в злобного нарушителя линейных правительственных указов... Где свобода пера? Где свобода слова? Где свобода в целом?
... Той, хто говорив iстину
Шон Маклех
«Dixit itaque ei Pilatus: "Quid est veritas?"»
(Evangelium secundum Ioannem. 38.).
«Що істина? Навіщо ці слова
Кидаєш в порожнечу божевілля
Юрби? Що тямиш ти – жебрак?
А істина проста: весь твій народ –
Раби. Існує Рим у величі свавілля
Існує меч, закон, орел і легіон.
Цього не зрозумієте, однак!
Бо ви – пилюка на шляхах війни,
Збіговисько юродивих пророків,
Фанатиків, що плісняві слова
Плетуть нитками у нудні молитви.
За філософію свою повиснеш на хресті,
А цей народ віддам мечу й вогню,
Таки зруйную храм твоєї мрії
І подарую вам шматок надії –
Блукайте і тиняйтесь по світах!»
«Той, сущий каже: «Аз воздам!»
Ваш світ – жорстокість, Рим камінний
Сліпе страховисько, що суне в небуття
Ми ж істину шукаємо в словах
Одвічних. І століттями блукаємо в імлі,
Йдемо пустелями до світла й доброти.
Закон і право ваші – то звірячий Колізей,
Розпуста і вино, не мудрість – словоблудство,
На ваші оргії мільйонами очей
Зневажливо й без страху дивляться народи.
Хай поневолені і кельт, і галл, і грек
Та іудей, сармат, і мавр та іллірієць –
Настане день – впаде бундючний Вавилон,
Впаде розпусти ненависний трон,
Свобода
Прийде в світ, та істини закон
Засяє для людей, не для царів,
Впадуть імперії вина та сибаритів,
І на руїнах Риму ненависних
Новий збудують люди світ і храм –
Новий Єршалаїм! Я чую: «Аз воздам!»
© Copyright: Шон Маклех, 2014
Свидетельство о публикации №114030807682