Ще не вдихнувшому навколишню гидоту

Петр Коваль
Не вилупилося курча з яйця,
Стомилось, прилягло поспати.
Праве, немає сенсу поспішати
У світ, в якім без вартості життя.
Яка там логіка? Лишились глузду.
Погоничам хай буде пусто,
Нехай їх не прийме земля…
А я? Кому потрібне моє я,
І хто до мене прислухатись буде?
Вбивають пам'ять, підірвали Будду…
Курчатко, спи, бо правда в всіх своя.
А от, якщо дійдуть спільноти,
Тоді проклюнься, тут красоти,
Тут зелень є і сонце є, це все твоє.