Заходитись від жалю та втрати,
Зачиняючи для братів ржаві грати.
За стіни військового шпиталю
Відправляють тих, хто вмирати права не має.
Для когось то попіл на полі
Залишився в результаті безглуздого бою,
А для когось - то земля,
І ти гинеш на ній, бо твоя.
Слава Україні кажуть у нас в країні.
Героям Слава у відповідь, а що буде далі?
На скотарні керують не вміло?
Так це завжди було зрозуміло.
Кроками до народу,
словами що не мають жодного броду
багато хто вміє підписуватися публічно.
Корупція має людське обличчя.
А що там в думках, скалічених мішках з грошима?
Тут колись була ваша Батьківщина.
Продаючи право володіти землею,
Нехтуючи правдою, або не помічаючи правду,
Не згодні змінюватись, або не хочуть змінювати,
Споживацьке ставлення до всього, споживач не створює нічого.
В роки нашого Середньовіччя
затьмарені голови не вірять у працездатне величчя.
Але ж є інші, хто годні життя віддати,
Аби та земля мала для кого народжувати та за кого вбивати.
Творчій дух не володіє кайданами.
Відродження колись прийде з нами.
А поки не відмивається бруд,
Може будемо щось робити, український люд?