Минає осінь, початок зими –
Всі поголівно хворіємо ми.
Ангіна й грип, дістає ОРЗ…
Чому ж мені так не везе?!
Бо всі напасті, немов уві сні,
Колючу пастку зробили мені,
Й куди не ткну я своєї ноги –
Кахи-кахи, апчхи-апчхи!
Весна крокує – бузок розквіта,
Три дні шукатиму свого кота,
Гроза пройшла – і пропав абрикос,
Початок квітня і мороз.
Про тепле літо побачу я сон
У неопалювальний у сезон,
Раніше сонечко встане дарма,
Лежу під ковдрами двома.
Коли почнеться пора комарів,
Яка ж природа, а чи ти здурів?!
Вода і в крані втому зніма,
А йти на річку сил нема!
І так все літо йде нанівець,
Я на дивані рахую овець.
У Крим поїду, коли накоплю,
Хоч море в спеку не люблю.
Пробігла осінь неначе за день,
Немає часу співати пісень,
Спочатку школа, а за нею ВУЗ –
Ніяк спочити не зберусь.
Сім’я, робота, ну так, як у всіх, –
Все чимось зайняті, курам на сміх,
Й підступний масовий поряд психоз –
Осінній авітаміноз.
Скінчився рік – наступає новий,
І долар скаче, мов заєць живий,
Та черги в касу, такі як були,
Й посеред ночі знов столи.
Велика миска завжди з Олів’є,
Вино ігристе, бо свято в нас є,
Із року в рік так існуємо ми –
Й не помічаємо зими...
Пр.:
Танцювати сил не маю –
Сяду на стілець,
Марно так життя минає,
Й пісеньці кінець!
09-12.01.2015