ПАМ’ЯТНИК РАДЯНСЬКОМУ СОЛДАТУ
У парку пам’ятник стояв
Радянському солдату.
Він на руках дитя тримав,
Оберігав завзято.
У ніг його вогонь горів,
Росли барвисті квіти.
Червоний прапор майорів,
Пісні співали діти.
Героїв славили в віршах,
Запалювали свічки.
Носили гордо на грудях
Георгієвські стрічки.
Пройшли традиції старі,
У часі потонули.
Продали душу земляки,
Історію забули.
Забули догми головні,
Забули рідну мати.
Та розпинають на хресті
Все те, що було свято.
В них люта злоба у серцях,
А на плечі лілея.
Як Бога, хвалять у псалмах
Гермеса та Арея.
Фашизм насилля породив,
Панує чорна сила.
Себе піднесли до панів,
Гординя засліпила.
Це сталось вранці, навесні,
У парк прийшли вандали.
Святе спаплюжили вони
Та пам’ятник зламали.
Глухий удар, падіння звук,
Впав захисник на спину.
Та з металевих сильних рук
Не випустив дитину.
СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(вересень 2014)
Цей пам’ятник прикрашав Стрийську площу Ринок.
22. 02. 2014 року його демонтували і це не перший випадок коли на Україні зносять пам'ятники радянським захисникам, тому що боротися з каменем, гіпсом та бронзою набагато безпечніше, ніж з живими солдатами. Адже колись перед цими справжніми героями в тих нікчем тряслись коліна.