Занадто часто ти перетинаєш
Мою нудну й буденну вранці путь.
Торкнутись тебе хочу. Будь що будь.
Коли б я знала, що ти відчуваєш...
Зверни на мене свої ясні очі,
І усміхнись мені, отруйно і таємно.
Я посмішку твою бачу щоночі.
Скажи мені, чому це так приємно?
Мій тамничий друже, ти залишив
Занадто видний слід у моїй долі.
Спинися, не лишай мене без волі
Лишитись сам-на-сам, отут, поволі
Впиваючись моєю безнадійною душею...
Прошу тебе не насміхатися над нею.