Боятись вовка – жить без лісу,
Тиран закінчить, як альфонс.
Розтрощеність стіни-куліси
Передбачав, як бог - анонс.
Ти сльози висушив на порох,
Історія карбує мить,
Тож дякую тобі, хоч ворог -
Каталізатор лихоліть.
Іду у вічність, у безмежність,
Мене не втримаєш вже ти.
Я відкидаю обережність,
Гортаю далечінь, світи…
А там, де спомин високості
на міць випробує дзвони,
як янголи, летять ворони
тобі позичить мудрості…