Димчо Дебелянов
Чий то схлип у самоті...
(Цикл "ЛЕГЕНДА ПРО ГРІШНУ ЦАРІВНУ")
2
Чий то схлип у самоті,
у принишклих тихих залах?
Може, то миттєвий спалах,
жаль по першій ясноті?
Хто здійняв у вись господню
руки, наче два крила,
до притихлої безодні,
що над морем пролягла?
Хто у тиху ніч ясну
у садку шука заслони?
— Місяць в небі чорнім тоне,
ллє безмежну тишину...
***
Оригинал:
Димчо Дебелянов
Кой изхлипа в пустошта...
ЛЕГЕНДА ЗА РАЗБЛУДНАТА ЦАРКИНЯ
2
Кой изхлипа в пустошта
на замлъкналите зали?
Тишината ли пожали
свойта пръвна яснота?
Кой на кулата възлезна
и с копнеж ръце простре
към притихналата бездна
на неверното море?
Кой в градината стаи
дъх под черните заслони?
— Своя бряг луната гони
и безмълвие струи...