Перевод на русский язык:
http://www.stihi.ru/2014/12/31/4529
INTERIEUR
(Роеmе оЬjесtif)
Гуркіт проноситься вихрами беззразковими
З неба розтинається залізний ла́нцюг
Психології всміхаються душами
непривітно-ласка́вими
Фізіономії бліднуть і обіцяють: —
чекайте вранці! —
Бульвар зодягся у чорний смокінг
Каштани шепочуть нервозно-вакханно
З вікна віолінить зашторений Сіндінг
Візник позіхає на розі натхненно.
Блимають іскорки. Зосередковують увагу
плакати.
По плитах вздовжать
користуючись порожнечею велосипедисти.
Мікроскопічно еолять улицею спірохети
Бульдог біля дверей кондитерської кашляє
од злості.
Пройшла проститутка кокетуючи сміливим
строєм
Зупинила свій розрахований погляд
на дзеркальній вітрині
Фіолетовий павук заплутавшись на стовпі між
дротом пудрить тротуар і матово гріє
Вивалилась компанія в котелках
що зоставила свою задоволеність на екрані.
Помірковано огороносившись
сів у карету директор департаменту
Провінціальний поет скрикнув посеред улиці
Він необережно попав під автомобіль
голова йому була проломлена
І якась дама-очевидиця розповідала між
публікою: він задививсь на місяць.
Панночка-спеціалістка в коротенькій сукні
йшла на лекцію музики
І задивилась на афішу — був оповіщений
Klаvіег-Аdеnd Скрябіна в залі консерваторії
Висока й стрійна красуня за проводом пана
в червоній жилетці поспішала до
скетінг-рингу
В кареті «червоної допомоги» помчали в
лазарет епілептичну істерію
Перед фонтаном в заснулім скверику
самотньо ворушив заломленими губами
маніяк
Публіка з садів і електричних театрів
розходилась по кав'ярнях
Садист на темнім розі перестрінувши солодку
мрію притулив енергійно до жіночої спини
свій стек
Маленький цуцик зупинивсь отриножено
біля загородженого корня.
Верлен сидів очезпідбровено
за мармуровим столиком
Спостерігаючи силуетні рухотіні
за вікном оте́мреним
В телефонній будочці панна інтимно-випадково
розмовляла з Семенком
Електрика освітлювала дзеркальну залу
обезпаморочено.
Все місто зосередковане шматками брало ноти
повторюючись без кінця з-за такту
Слова і вигуки втеряли рими,
мелодії випадковані позбулись знакомих
ритмів
Душі злились в заплутану драматичну коректу
І всі зітхали простягали окишенені руки
й мовчали: — Ми напередодні!
1918 р., з книги «Дев’ять поем»
Читати далі М. Семенко — На перонi
http://www.stihi.ru/2015/01/01/2715