Перевод на русский язык:
http://www.stihi.ru/2014/12/29/8008
ПОЕМА ВІДВАГИ
(Роеmе electrique)
Нічно. Плямить ліхтарна рама.
Ліжко біліє бо я не сплю.
Стихла промчавшись улична драма.
У-лю-лю.
В засипаючу думку
Іскри гірляндних слів.
Я хочу щоб мені приснилась Гренландія
В брильянтах безкошмарних снів.
Друзі мої, закрийте енциклопедії й
фоліанти!
Друзі мої, з екстазним за́хватом — вперед!
Хай каскадно блакитяться веранди
І опурпурить всесвіт бред.
Хто скрикнув: — лячно —?
Скажи матері, що ти не справдив надій!
Бо в її душі стало мрячно
І — призирний — ти отримаєш сміх — мій.
Несвідомими нитками
Перетягнувся світ.
Енергія — електричними струмками —
Завладала морем —
І згинуть кволі, згинуть комічні, згинуть
хорі
в розпаді невикористаних літ.
Я запалив електри́ку —
Друзі мої, ніччю — це для вас!
Я до болота й спання не звикну —
Я не можу, не можу спать.
Хто засвітив у млі непевній
Смолоскип блискучий, смолоскип з-над
стін?
Щоб осві́тлить дорогу мрії марній,
Щоб осві́тлить красу руїн?
Збігайтесь, збігайтесь, титани-велетні
Таємними силуетами з усіх сторін!
Бо я засвітив електри́ку!
Бо я задзвонив у дзвін!
Не бійтесь вісникі́в,
Не оглядайтесь, не повертайтесь назад!
На кладовищах, в квітах запоезених
смітників,
Вигинається містичний гад.
Я люблю, я люблю бульварні погляди,
Я не подам несміливим руки.
Хто умирає від позиченого голоду?
Хто благає неймовірно: — кинь —?
Перейди, перейди роздратовану вулицю,
Просто в вічі божевільному глянь.
Хай твій мозок і увага напружаться,
А ти розсмійся і стань!
І коли стане непривітно і холодно —
Зайди у міський сад.
Друзі мої, не бійтесь вісникі́в!
Друзі мої, не повертайтесь назад!
І хто злякається несподіваного крику —
Той оганьбив існуванням величний час.
Друзі мої, я встав і засвітив електри́ку —
Друзі мої, ніччю — це для вас!
1918 р., з книги «Дев’ять поем»
Читати далі М. Семенко — Біля мапи
http://www.stihi.ru/2015/08/02/4373