ой летить лелека
через край далекий
та й зриває зорі
і несе з собою.
ой, тримай міцніше!
вже й розквітли вишні
вряджені й натхненні,
ніби наречені.
вже й зелені гаї,
схилені чекають
де ставки прозорі
на кохані зорі.
вечір біля хати
вийде малювати
небосхил червоним
під воскресні дзвони,
що луна далеко
до тебе, лелеко,
щоб почула з раю
де тебе чекаю.