Люди спати полягали –
Ніч на землю впала.
Спокій, тиша та безпека
Начебто настала.
Відпочинуть вночі ноги –
Увесь день блукали,
Тож у пошуках поживи
Стомленими стали.
Також руки відпочинуть –
Тяжко працювали.
Почорніли мозолисті,
Подряпин зазнали.
Та спина, що вже прямою
Ніколи не стане
Поки темно відпочине,
Й до роботи стане.
Голівонька відпочине –
Ввечері боліла,
Але плакати й жалітись
Панам не посміла.
Бо пани, вони такії –
Хто плаче не люблять.
Хто жаліється й хворіє,
Тих умить загублять.
А як нюні розпускають –
Пани проганяють,
Та без одягу й голодних
По світу пускають.
Тож лежи козак голодний,
Хай душа спочине.
Хай спочинуть ноги жінки,
Руки доньки й сина.
*****