Славомир Адамович Вот привычная осень

Ковальчук Ан
Вот привычная осень. Дожди. Громыхание трамвая.
Контролер ловит "зайца" - другим неповадный пример.
Кто-то в грязной кофейне уткнулся за столиком, с края,
Не лишенный, отчасти, порядочных светских манер.

Так привычно каштаны швыряют листву на дорогу.
Местечковый сквозняк в переулках застрял городских.
Неизбывную носят прохожие в душах тревогу.
В подворотне барыги копейки трясут на троих.

Чисто выбритый муж от жены убегает в контору,
Где его секретаршей ему уготован прием.
Там упрячется вглубь от проблем за казенную штору,
В пустоту уплывая, несбывшихся грез, кораблем.

Вот привычная осень и кто-то в изрядном подпитии
Задержался у тумбы афиш, ищет в ней номера поездов.
Кто прячет глаза и старается быть деловитей...
Кто-то плюнул под ноги. Орава прошла пацанов.

А на город вот-вот снова смута дождями прольется
И живое вокруг холодами пронзит до костей.
В переулке Рабкоровском тихо безумный смеется.
Он единственный знает сценарий дальнейших страстей.



* * *
Зноў чарговая восень, дажджы, грукаценьне трамвая,
кантралёры з жэтонамі ловяць «зайцоў» за каўнер,
хтосьці ў бруднай кавярні прыткнуўся
                за столікам з краю,
не пазбаўлены, зрэшты, прыстойнасьці сьвецкіх манер.
Традыцыйна каштаны губляюць грубую лістоту,
правінцыйны вятрыска туляецца ў вулках старых,
і нязбыўную носяць прахожыя ў душах самоту,
а ў дварышчах барыгі капейкі трасуць на траіх.
Чыста голены муж уцякае ад жонкі ў кантору,
дзе чакае яго сакратарка, пяро і фатэль,
дзе ад сьвету схаваецца ён за казённую штору
і ў кябыт адплыве, нібы прывідных мар карабель.
Зноў чарговая восень; бач, хтосьці
                на добрым падпітку
затрымаўся ля тумбы афішнай, шукае
                расклад цягнікоў;
хтосьці выгляд зрабіў, што яму аніколькі ня брыдка;
хтосьці сплюнуў пад ногі; прайшла грамада дзецюкоў.
А на горад вось-вось зноў няпэўнасьць
                дажджамі пральецца,
і жывое наўкол халадэча пратне да касьцей.
У завулку Рабкораўскім ціхі вар’ят засьмяецца,
бо адзіны ён знацьме сцэнарый далейшых падзей.


источник: http://www.rv-blr.com/vershu/view/64403