Лина Костенко. Сосновый лес перебирает струны
Автор - Лина Костенко
Оригинал
* * *
Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
людьми забуті звечора в лісах.
Це - сивий лірник. Він багато знає.
Його послухать сходяться віки.
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки.
Світає світ в терновому галуззі.
Кладуть вітри смичок на тятиву.
Десь голос мій шукає моїх друзів,
і хтось чужий кричить мені: ау!
І знову тиша. Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки.
Сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки...
Перевод с украинского языка Инессы Соколовой
* * *
Сосновый лес перебирает струны.
Рокочет тишина в глухих басах.
Бренчат березы. Заплутали луны,
людьми забытые в густых лесах.
Он сивый сказочник. Он много знает.
Его сказанья помнят все века.
Про то, что было, кто опять страдает.
Течёт в столетних берегах река.
Светлеет мир средь веточек терновых.
Кладут ветра смычок на тетиву.
Мой голос – в поиске друзей, знакомых,
и кто-то мне чужой кричит: ау!
Но, снова тишь. И лишь блуждают луны,
сквозь день и миг, сквозь душу и века.
Сосновый лес перебирает струны,
бегут года, как вечности река…