Тремка, бентежна, дивна далина.
На подих березневого повітря
Перед Варвар... Ранкова, вогняна
Повзе по півдню смуга непривітна,
А сонце зблисне - і вже дня нема,
І тільки серце тисне вогкий вітер...
Немов повія, зраджує зима.
Непевний світ, що балансує хитко...
І тільки діти вірують сповна,
І тиху ніч пронизує молитва,
І меркне смерть, і корчиться війна,
А десь, край світу, святом сяють вікна,
А десь надія, ще жива, одна,
Несе в руках, полями, сяйво свічки...
Далекий дзвін надвечір долина.
І розсип зір прояснених -
над ніччю.