На белебнi , бiля кручi
Старого Днiпра ,
Там згорiла нахрiн хата -
Братчика Петра ...
На белебнi , бiля кручi
Старого Днiпра
Сповивала бiдна мати
Мене й братчика Петра ...
Сповивала , колисала
Та й все благала :
-Пам"ятайте , любi дiти !
Борони вас Боже !
Еден хлоп дiлити
СвОю Батькiщiну
Нiколи , нiколи НЕ ЗМОЖЕ !!!
Та даремно
Неньо благала ...
Чи то не знала ,
Чи то завинила ...
Чорна птаха помiж нами ,
Немов , пролетiла ...
Та навiки нас з тобою , брате ,
Навпiл роздiлила ...
Я для тебе став "москалик"-
Не вмiю стрибати ...
Ти для мене став "укропом".
Чи то дiло , брате ?
Чи для того нас з тобою
Мати народила ?
Коли б знала
Бiдна ненька ,
Що ГIВНЮКIВ
На свiт породила ,
Мабудь змалечку ,
Мiй брате ,
В Днiпрi б ПОТОПИЛА!
Ой ,брате мiй ,брате ...
Чи то гоже козакам
Один одного ,
За чуби тягати ???