Морозний ранок в маківці ялини
Заплутався промінням золотим,
Порахував розсипані перлини
На пишнім покривалі сніговім.
Пташиним гамом сну розвіяв тишу
Над бортиком кормушки під вікном,
Роздмухав вітром з комину завісу,
Що пахне пирогами і димком.
Повіявся снігами по долині
Далеко, аж до самої ріки,
І подихом застиг у кризі синій,
Що льодом поєднала береги.
А згодом блиснув сонечком яскравим
Крізь китицю калини у снігу
І настроєм на день біло-багряним
Прогнав морозом приспану нудьгу.