Свічок поминальних,
Віск слізливо тане,
Знайте, що Майдану
Не страшні кайдани.
У крові бруківка,
ЇЇ не відмити,
В клопоті домівка,
Гірко стало жити.
Біжить час нервово,
Вибухівка всюди,
Зрушені основи,
Та страждають люди.
Віра та надія,
Та молитви Богу,
Первородна мрія,
Вкаже нам дорогу.
На дорогу вірну,
Мирну, та щасливу,
Та закономірну,
Дуже схожу з дивом.
Автор Геннадій Сівак.
2 грудня 2014 року.