Димчо Дебелянов
БАТЬКОВІ
Переклад з болгарської — Любові Цай
Від тебе, татку, я засвоїв, ніби
я мушу скорб всіляку полишити,
щоденно дбати лиш про «кусень хліба» —
перед вином рахуби не чинити.
Від тебе, татку, знаю, що до згуби
веде того, хто на кредит хапає,
а потім потрапля в тенета шлюбу
й серед жіноцтва хвальби виставляє.
Навчи мене хоч на малу піщинку,
як голоду не знати і страждання,
сильніш за себе не знавати жінку,
під дурневе не втрапити навчання.
***
Оригинал:
Димчо Дебелянов
НА БАЩАТА
От теб научих, татко наш, че трябва
от всяка земна скръб да се оставя,
да се тревожа «колкото за хляба» —
и пред виното сметки да не правя.
От теб научих, татко, че загазя
до шия, който дири вред кредити,
и че най-после в брачна примка влазя
и най-изпечения пред жените.
Но научи ме, татко наш, що тряба —
за да се срещаме с глада по-рядко,
да не намирам силна всяка баба
и лъчезарно умна всяка патка!