Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2014/11/23/11202
Тихо ночка улеглась на веки,
Смежил он ресницы, я лежу…
Бережно укрою мужа…в некий
Узел из объятий…значит, жуть,
Страхи – сна не потревожат долы:
Защитить сумею всякий раз…
Ароматом хрупкой матиолы,
Нежностью согрею в поздний час…
Сколько б ни продлилась эта нежность,
Месяц чёлном сколько б ни кружил,
В снах один покой лишь безмятежный
Радугой на счастье б ворожил.
Оригинал:
Ніч вляглася тихо на повіки,
Вії ледь гойдаються, він спить…
Лагідно сховаю чоловіка
В хусточку з обіймів. І жахіть,
Страхів не побачить вже ніколи.
Сон я захищатиму щораз…
Пахощами квітки матіоли
Ніжність нанизатиму на час.
Скільки б не тривала ця казковість,
Місяць-човен скільки б не кружляв,
Спокій буде снитись кольоровий
Бабкою-веселкою між трав.