***

Відцвіле і заношене,
Що сіра пилюга,
У дні останні осені
Вибілює юга.

І все довкола міниться
І сяє у вікні.
Вступа в права завійниця
На срібному коні.

Гойдає світ колискою,
Морозцем звеселя –
І холодно виблискує
Заморена земля.

Іскристим снігом вкутана
Пірнає в юні сни
Аж до теплом розкутої
Вабливої весни.

24.11.2014