А ось і він, неждано довгожданий
Вибілює не ним залишені пороки,
Кладе тампони і бинтує рани,
А на неспокій хоче класти спокій.
Йому здається, що всесильний,
Але сьогодні все залежить не від нього.
Мій тезка обіцяв і відновив бруківку,
Та він не знає як згасить кострище.
Пропала рима, хоч не в римі справа,
Я б не її, а мир хотів шукати,
Але не чують і не хочуть знати,
А снігопад уже густий патлатий.