Не дістає і тата, й мами,
Всього родинного тепла...
О, людоньки, що поміж нами,
Куди дорога пролягла?
Нам треба відцуратись злого,
Нести любов, душі тепло,
Дарити те , що для самого
Важливе, цінне є, було!
Ізкоренити треба «я» те,
Воно під себе тягне все,
Авторитетом взяти святе,
З ним Божа мудрість проросте! –
Тоді й життя в нас стане краще –
Війни не буде між людьми,
Не буде покидьків, ледащих,
Всього того, що від пітьми!
Всім святість до лиця пасує –
То ж зодягаємось скоріш,
Вона людей усіх гуртує,
І робить всі серця добріш!
19.11.2014