Вагон Столипінський обвитий гратами,
Тюрма Лук'янівська чека мене,
Життєва колія біжить між датами,
В ній що написано, то не мине…
Варта посилена, на волю хочу я,
Та бачу, що ніяк і не втекти,
Чому катує доленька моя?
Хоча з народження з нею на ти…
В в'язні Лук'янівській, небо в клітиночку,
Якщо ув'язнений, тобі біда,
Хоч би додому, та на хвилиночку,
Але себе мені, знай не шкода.
На карти кину знов, хочу дізнатися
І скільки буде цей казенний дім,
Та над серденьком моїм знущатися,
В нього попав я ще молодим…
Фортуна мила не відвертайся,
Такого більш не переживу,
Вагон столипінський не напружуйся,
Все пам’ятаю, доки живу…
Автор Геннадій Сівак.
14 листопада 2014 року.