Стягну з тебе свої окови,
У твої очі подивлюсь.
В останній раз з тобою знову
Я залишитись не боюсь.
Пробач мене, я не хотіла,
Не винна я, що вийшло так.
Бо я, виходить, розлюбила.
Не знаю я, чом сталось так.
А під крилом щось трохи мліє,
Може душа, може вина.
І досі я не розумію,
Чому між нами є стіна.
І рясні сльози на долонях.
Збери їх всі та виливай.
І щось так давить, давить в скроні,
Просто дивись і відчувай.
Не вибачай, що розлюбила.
Бо серце моє камінне.
Любов ще має свої крила,
Вона тебе іще знайде.