Я лежу у залізобетоні,
А довкола - дороги і небо,
А за небом дихає всесвіт
У дотепного Бога в долоні.
Черепаха, що землю тримає
Інфразвучно чхнула у простір,
І у вакуумі відлуння
Раптом збацало Боба Марлі.
Заплясало сяйво північне
І в Японії землетруси
І думки в голові моїй дивній
Потягнули писать незвичне.
Грає Бог на своїх суперструнах
Суперовий такий собі реггі,
І хитається всесвіт у ритм,
І пророцтва - таїнства в рунах
Раптом виринуть серед дороги,
Поміж класиків й слів про кохання,
Під рукою малої дитини.
Під рукою дотепного Бога.