Iнодi для щастя небагато треба

Петр Коваль
От хочеться. Чи вийде? Ні, не знаю.
Хотілось би  сказати, що не маю
Тієї злоби, у якій підозріваєш.
Злість розпирає з того, що, чому
Ця ненависть між нами знов палає?
Не ненависть -  відсутність розуміння.
Наполовину  ніч пройшла осіння,
Давно вже спиш, і я вдивляюсь в тьму
Не тільки в ту що зовні, а і в власну.
Та розумію, що несвоєчасно
Сон випадково твій підглянув, і тому
За власне я твоє вважаю щастя,
А ще щасливий з того що живу.