Зійшла зоря, тихесенько украла
Мої сумні думки у небуття.
І слава Богу, хоч на мить не стало
Болючого, гіркого почуття,
Що ти одним-одна у цілім світі
Летиш в безодню між зірок.
І що грішити? Правду ніде діти -
Я божеволію від тих думок.