Димчо Дебелянов
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ
1
Давно й зухвало доля ревно
мережить нам шляхи-дороги, брате,
здобути те, що хочемо діждати
крапки нам допоможуть, певно.
На знак, що повість непрочитана,
вони сховають тугу, імовірно,
по журній долі сльози лити нам,
де «Братський труд» — їх питимуть покірно.
2
Немов лукава жінка, комо,
ти здатна й в урочисту мить
мене спинити мимохіть...
Твій норов... — то мені знайомо...
Без краю мав турбот і втоми,
безсилий, далі йшов відтак,
створіння ти, облудна комо,
жалю дрібний великий знак!
3
Неминуща і всевладна,
крапка тугу підсумує,
безнадійна, смирна, страдна, —
погляд Дочки в ній відчую!
Підкріпи, дай сили знову,
аби зойк не згас мій всує,
серед зайвих слів обмови,
що гучна юрба смакує.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал
Димчо Дебелянов
ПРЕПИНАТЕЛНИ ЗНАКОВЕ
1
Съдбата в блуднишко безочие
отдавна наште пътища замрежи,
ела, мой брате, своите ламтежи
да свършим с дълго многоточие.
И както в повест недовършена,
от другите да скрие то сълзите,
излени по надеждата прекършена
и в някой малък "Братски труд" изпити.
2
Жена, лукава запетая,
сред най-възторжений псалом
аз спирах често в твоя дом
и днес измамата ти зная.
Преспивах в пъклена замая
безсилен, за да тръгна пак,
жена, лукава запетая,
за скръб велика дребен знак!
3
О, всесилна, неизбежна,
тъмна скръб след всяка точка,
безнадеждна, безметежна,
като погледа на Дочка!
Дай ми сила и подкрепа
моя зов да не угасне
сам сред врявата нелепа
на тълпите многогласни!