Від ранку і до ночі
Стоїть вона сумна.
Води троянда хоче,
А дощику нема.
Хоч чути грім далекий,
Втомивсь лелека-страж.
Від нищівної спеки.
Осіннім став пейзаж.
Берізка пожовтіла.
Нудьгують журавлі.
О, як страждає тіло
У матінки - землі.
Все твориво сумує.
Несе засуха зле.
Та може Бог почує
И дощ землі пошле.