Translation:
Чекала...
Вода в потоці тимчасом
По луках нерідних спливала...
Чекала...
Розлука – листок пожовклий –
Між нами тоді лежала...
Чекала...
Обличчя Твоє зникало...
Чекала...
Хотіла – себе рятувала!
Чекала...
Даремно, даремно чекала.
Любов мені позостала,
Як птаха із пір’ям блакитним,
Пташам у гнізді обігрітім,
Гніздом на вербині увитим.
Обличчя Твоє – все що мала,
Урочищем світу сіяло,
Воно повертається в сні,
Мов птахи у гнізда свої...
Original:
Uroczysko
Czekalam…
W potoku woda tymczasem
Plynela obcymi lakami…
Czekalam…
Rozlaka, jak lisc pozolkly,
Lezala pomiedzy nami…
Czekalam…
Twarz Twoja nikla w oddali…
Czekalam…
Chcialam sie jakos ocalic!
Czekalam!
Na prozno, na prozno czekalam.
Lecz milosc przy mnie zostala,
Jak ptak z blekitnymi piorami,
Jak piskle w gniezdzie bezpieczne,
Jak gniazdo, uwite na wierzbie.
I twarz Twoja stala sie wszystkim,
Stala sie swiata uroczyskiem,
I twarz Twoja wraca w mych snach,
Jak ptaki do swoich gniazd… (x3)