Вже так багато доля замолила
Живих і мертвих, тут вони і там
Вже так багато вишень перецвіло
Вже голова вся біла не від снігу
І старші вже дорослі і в батьки
Годяться меншим по своїм літам
Вже так багато нечисті і честі
Пройшло крізь мозок, протоптавши слід
І душу (якщо є) призвавши нести
Той Хрест, що не покинуть ввік
Вже так багато метрів-кілометрів
Думки пройшли, пробігли, проповзли
І совість, (якщо є) призвавши бути
Не здавшись, не ховатись і рости
Вже так багато доля розкидала
Куди змогла, у всі позакутки
Те все, що Мати з Батьком нас навчали
Ми все зберем, змотаєм все в клубки
17.10.14