Чи знаєте, як сильно б’є байдужість?
Лише пізнавши тишу, слів цілющість
Можливо осягнути, а інакше – ні.
Якийсь час гріє світло у вікні
Напроти, що до ранку не згасає,
Думок сумних відволікає зграю,
Як зорі сяють, і коли не сяють...
Буває розуміння наступає -
Красиво сяють, тільки не мені.
І те вікно до мне теж байдуже,
Хоча здавалось, майже рідне, дружнє…