Вiйна

Владимир Цуркан
Тепер на вулицi вiйна
Надiялись що омине
Але в вiкно стучить вона
Та смерть коротка що не помине

Загинув друг , за ним iще один
Хвилююсь я що черга i моя прийде
Стою тепер серед рясних могил
I вiдчуваю як життя моэ iде

Я бачив все , нажаль,
Назад дороги я не маю
I натягло життя моэ вуаль
Дороги iншоi тепер не знаю...

Та марю я одним бажанням
Побачить свiт таким , яким вiн був тодi
Коли в людей було  кохання
Й бажання жити без бiди.