В хвилини смутку, розпачу та болю
Крізь сльози шепочу слова прості:
— Нехай Твоя, Господь, святая воля
В моєму буде втілена житті.
Ти щедрий, ніжний, милосердний. ..Отче,
Ти камінь замість хліба не даєш.
Твоїм дитям слухняним бути хочу,
Приймати хочу все, що Ти пошлеш.
Коли блакить закрили хмари сиві,
Змішались сльози з краплями дощу,
Ти райдугу даруєш після зливи
В словах: - Прийдіть до Мене, я прощу.
Ти щедрий, ніжний, милосердний… Отче,
Ти камінь замість хліба не даєш.
Даруєш світло у словах пророчих,
З любов’ю та турботою без меж.
А тіло тліє, як стара сорочка -
Її латати можна до пори…
Та у нову я зодягнусь охоче,
Почувши голос Батьківський згори.
Ти щедрий, ніжний, милосердний… Отче,
Ти камінь замість хліба не даєш.
З Тобою світло навіть серед ночі.
Я знаю щастя - Ти мене ведеш.