БЫВАЕТ МИГ ТАКОГО ПОТРЯСЕНЬЯ
Автор: Лина Васильевна Костенко (1930 г.р.)
http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=16723 – оригинал
Перевод с украинского языка Инессы Соколовой
* * *
Бывает миг такого потрясенья,
когда увидишь свет как в первый раз.
Под серой тучей хмурый день осенний
всё перекрасит в золото тотчас.
Стоишь с волнением в объятьях сказки,
прозрев душой от космоса очей.
Ликуют ветви. С лиц уходят маски.
Откроешь суть от множества вещей.
И хрупкая к столетьям принадлежность
войдёт в тебя под сводом голубым.
Когда затянет память в бесконечность,
уже оттуда вспомнишь, кто же ты.
Оригинал
Буває мить якогось потрясіння:
побачеш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.
Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.
І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.