Такі колись важливі речі...
Говорить час, що не такі...
Тепло твоїх очей. Й руки...
Все зникло...
Холод...
Порожнеча...
Два роки, ніби два віки.
Ти є!
Життєві буревії,
Нас носить в течії, але
Мені не від кружляння зле,
Не від того, що вітер віє...
Що стука град, що злива ллє
А від нездійсненності мрії.
Але я знаю - є...
Ти є...