Росою вмилась втомлена земля,
Он вороння дерева осідлало,
Задумливо пожовклий лист опалий
В своїм танку прощальному кружля.
І сліду від тепла давно нема…
То крадькома туманними ярами
В мій край, овіяний легендами й піснями,
Йде стежкою осінньою зима
---