Наснилося мені, що Україна
Крізь сотні років залишиться єдина,
Ніколи тут не жить чужім народу,
Ми кров`ю виборемо волю і свободу.
Наснилася верба біля водиці,
А там, під нею, молодик і молодиця
Так щиро зізнавались в почуттях,
Що вирували в їх споріднених серцях.
Наснилася мені і ненька-мати,
Яка своє дитя ложила спати,
А в колискових, що пішли від її роду,
Оспівувала вдячність за свободу.
Наснисаля мені ще й весна красна,
Що оживала, ніби дівчина прекрасна;
Вона вселяла у серця наші надії,
Що неодмінно будуть здійснені всі мрії.
Наснився мир, що панував в нашій країні,
Наснився розквіт, радість в кожній днині,
Наснилась впевненість в щасливе майбуття
Й наше відродження під назвою «життя».
Надіюсь, Господи, що це був віщий сон,
Й не переступлять чужоземці наш кордон.
І Україна буде вічно нероздільна,
Як птаха в небі – радісна і вільна.
19 квітня 2014 рік