Завiв розмову я ,з людиною,про добре
про те ,чим вона мрiяла в лiтах
i очi в неї
спалахнули наче маки
червонi маки, серед поля у житах
червонi маки,серед поля...
вiдчув в них потяг я до сонця
подих волi...
Такої волi,дай нам Боже
в серця нашi,у мрiях ми
щасливi,як нiхто
та й соловейко у гаю
зi мною згоден
в цю нiч i я чув
його пiсеньку живу!
лiто 2003р.