Поет з прізвищем сили нестримних бажань
Півтори години тримає мене за шлунок
Ніжною арматурою рук.
Він досвідчений екзорцист.
Міняю тепле ліжко на його голос і зухвалий цілунок.
І купую його книжки
(А мені вже давно не двадцять),
Щоб зробити так, як він каже: забути в останню чергу.
Так не може тривати, щось має бути інше:
Ін’єкція адреналіну від лікаря Квентіна,
Скелясте повітря торічного Ай-Петрі,
Вино на долоні нічного столика,
Люди, міст, дитина в Інті,
Продавчиня перчаток,
Луна і Лоренцо,
Північне серце,
Зруйнований дім у триде,
Та обираю день, коли мовчки погодилась на дивні взаємини.