Вставай м й коханий

Надежда Рубан
           Вставай  мій  коханий.

Вставай  мій  коханий,  досить  лежати
У  чорній  могилі  в  землі,
Вставай  мій  найкращий,  я  кличу  до  хати
Дивись,  як  летять  журавлі.

Вставай  мій  рідненький, день  сонцем  сіяє
Вже  не  чути  еха  війни,
І  над  полем  де  впав  ти,  вітер  стихає
Лиш  могили  чорніють  -  жертви  біди.

Вже  очі  не  плачуть  бо  сліз  вже  немає
А  в  серці  осколка  граніт,
Твоя  доня  так  довго  на  тебе  чекає
На  стежці  у  наших  воріт.

Як  мені  жити  без  тебе  в  цім  світі?
Хіба  ти  не  знаєш ? в  нас  діти  малі ,
Ти  нас  покинув  ще  в  серпні ,  ще  в  літі
Там ,  в  Іловайськім  котлі.

Вставай  мій  рідненький ,  любий .  хороший
На  землю  осінні  вже  падають  роси,
Чи  ти  зиму  чекаєш , щоб  сніг  припорошив ?
Ти  смуток  навічно  заплів  в  мої  коси…

13.09.14 р.
Автор:  Рубан Н.П.